Патова ситуація

Патова ситуація…

Це коли застряг у болоті по пояс. І наче хочеться кращого — без зайвої вологи, без смороду, без плазунів за пазухою. А з іншого боку, наче й норм… Звик уже, стерпівся. Плазуни хоч і слизькі, та вже свої, знайомі. А якщо почати активно рухатися, раптом стане ще гірше? Раптом ще глибше в болото затягне? А зараз чого бідкатися — по пояс це краще, ніж по груди, як у декого. Та й скаржитися погано, це заняття для слабких, а я ж не такий, я вистою…

Скаржитися, звісно, марно. Але така патова ситуація (стагнація, зависання) суперечить закону еволюції, закону Життя. І раніше чи пізніше Життя підштовхне до руху, до виходу зі стагнації — втопить у болоті по груди. Якщо і при цьому не активується рух, то втопить по шию. І так топитиме, доки людина не отямиться — не візьме себе в руки і не почне рухатися, витягувати себе з болота.

Адже суть у тому, що отримуєш те, чого прагнеш: тягнешся до Життя — дієш і живеш; стоїш чи лежиш на місці — там і присипле попелом.

І кожне глибше занурення — це не покарання, а спроба пробудити людину від забуття. Тут барон Мюнхгаузен нам за приклад — не тільки себе витягнув за волосся, а ще й свого коня.

Можливо, і ваш Кінь чекає, коли ви дістанете його з болота? А може Єдиноріг, або Дракон 🐉