Дорослішання мага

Сьогодні Вчителі мені сказали, що я подорослішав.

Я замислився, що ж сталося, що з’явився привід для таких слів. Моє життя зараз як ніколи одноманітне та розмірене, тому знадобився час, щоб знайти хоч щось, що виділяється з потоку подій. І це виявилася відповідальність.

Дорослість людини — це здебільшого про відповідальність і готовність брати її на себе, нести та відповідати за наслідки. Це не новина, звісно. Але у випадку мага понять звичайної людської відповідальності недостатньо. Відповідальність мага набагато ширша. І чим сильніший маг, тим ширше його поле відповідальності.

Наприклад, голова Роду несе відповідальність за справи Роду. Здавалося б, усі дорослі люди, які відповідають за себе та своїх дітей, можуть впоратися. Але в разі виникнення труднощів до кого вони підуть за порадою? — до голови Роду. Прямо чи опосередковано, через інших родичів, вони почують думку голови і, скоріш за все, дослухаються. Слова голови мають свою вагу, свій вплив і свій аспект відповідальності. Якщо казати точніше, можна сказати: «маг розділяє відповідальність з тими, хто від нього залежить, і там, де є його вплив».

Вплив мага поширюється ще й його аурою. Чим сильніший маг, тим більша його аура і тим ширший його вплив на навколишню реальність. Наприклад, сидить маг у квартирі багатоповерхівки — звичайна справа, а при цьому всі сусіди отримують незримий вплив його аури. Можливо, не критично, але все ж…

Що вже казати про Майстрів, аури яких можуть покривати квартали, райони та міста…

Наступний ярус — час. Відповідальність мага, починаючи з певного рівня, вже не обмежується просторовими координатами; вона виходить і в часові. Те, що маг творив у минулих життях, триває і в цьому. І відмовки на кшталт «це не я зробив» не приймаються: минуле життя — це таке ж продовження мага, як і попередня посада, минулий курс, минулий рік. Вони всі наші, навіть коли очевидно, що я вже зовсім інший, вже не такий, яким був, коли це робив. Маги «розділяють відповідальність своїх втілень».

Це не всі яруси відповідальності мага, але для одного поста достатньо. Додаю лише, що дорослість — не стільки в тому, щоб нести відповідальність, скільки в тому, щоб добровільно, свідомо й розумно брати її на себе.