Турбота про ближнього

Турбота про ближнього — аспект здорової психіки людини. Навіть дитина, яка ще не має ресурсів, спонтанно виявляє імпульси турботи.

Тут варто уточнити, що турбота має безліч форм прояву. Для когось це виражатиметься в доброму слові, для когось — в обіймах, для когось — у фінансовій підтримці. Іноді турбота може проявлятися і в «копняку» у певному напрямку. Загалом, варіантів багато, і не всі вони очевидні.

Говорячи про здоров’я, я маю на увазі обидва напрями: внутрішній та зовнішній. Внутрішній (від здоров’я) — це коли імпульси піклуватися про ближнього виникають спонтанно. Зовнішній (шлях до здоров’я) — це коли імпульсів не виникає, але свідомо зробивши турботу про ближнього частиною життя, можна поліпшити власне здоров’я.

Звісно, в обох випадках це має бути без шкоди для себе, інакше це буде ознакою внутрішніх проблем, дисбалансу.

Тож до чого я… 😊

А якою є ваша спонтанна турбота про ближнього?

Чи достатньо вам її прояву в собі?

Коли ви проявляєте турботу, чи відчуваєте це тихе, спокійне відчуття здорового задоволення?

Чи є потреба скоригувати ваш прояв турботи задля гармонізації, заради здоров’я? (якісно — стримати чи посилити, кількісно — зменшити чи збільшити).