Будь-яка дія потребує енергії. І в будь-якому процесі ми витрачаємо свою енергію – реальному, уявному, астральному, ментальному і т.п. І тому дуже важливо дотримуватися ритуалів початку і кінця процесів.

Початок - ми спрямовуємо приплив енергії в запущений процес. Кінець - ми даємо сигнал до завершення видачі енергії в процес.

Буває, що почали одну справу а нас відволіки, потім інші справи підоспіли, потім з’явилася ще якась причина забути про розпочате, а потім згадали - та відклали на потім. А енергія продовжує виділятися. Адже ніхто не подав сигнал до завершення.

Можна уявити собі самовар, в якому відкрили кранчик і забули закрити. Тільки у нашого “самовара” таких кранчиків велика безліч - скільки самі собі придумаємо.

І не так важливо, якого результату в процесі ми встигли досягти, задоволені ним чи ні. Всім відоме правило: попрацював – відпочинь. А щоб повноцінно відпочити потрібно закривати “кранчики”. Попрацювали - гримнули дверима - пішли відпочивати.

Поки ми не наповнимось любов’ю ми будемо торгуватися.

Я тобі це, а ти мені що? Я для тебе це, а ти мені що? І якщо нас не влаштовує отримане, то ми відчуваємо незадоволення. Розчарування. Адже по суті ми хотіли отримати, а не віддати.

Що змінюється коли ми наповнені любов’ю?

Основна властивість любові - віддавати. Коли людина в любові, вона дає з властивості, не з вигоди. Як лампі властиво віддавати світло, так людина в любові випромінює її ж. На людському рівні одразу виникає питання: що я можу тобі дати? Що я можу для тебе зробити?

Коли дари любові вливаються в чисту посудину, вони викликають відповідну реакцію - пробудження любові, яка теж прагне віддавати. І в такому резонансі любові стає ще більше.

У посудину з пробоїнами вливати любов передчасно - вона одразу витече. Для початку потрібно залатати діри і очистити внутрішні стінки.

Я називаю це - “очистити Серце”.

У 2020 році один з моїх Учителів на тонкому плані дещо намагався мене навчити. Урок був пам’ятний, і я записав у свій щоденничок.

У 2021 році я використав отриманий метод — був випадок підхожий. Зробив на автоматі, начебто вийшло успішно. І ось тільки зараз, спустя 4-5 років, мене осяяло і я зрозумів, чого мене вчили!

(про повноту розуміння мовчу, бо Бог його знає, що ще я недозрозумів у тому уроці) 😄

… Ось пішов дід до синього моря; став він кликати золоту рибку. Припливла до нього рибка і запитала: “Чого тобі треба, старче?” Їй з поклоном дід відповідає: “Змилуйся, государине рибко, розлаялася на мене моя стара, не дає дідові мені спокою: треба їй нове корито; наше-то зовсім розкололося”. Відповідає золота рибка: “Не журись, йди собі з богом. Буде тобі щастя…”

Повернувся дід до своєї землянки; дивиться: на порозі стоїть нове корито,

А старої і слід простиг.

Рибка та, далекоглядна була.

Чи може одна нескінченність бути більшою або меншою за іншу нескінченність?

Фактично, людська свідомість не здатна повністю охопити жодної нескінченності. А яке може бути порівняння, якщо ми навіть не розуміємо що порівнюємо…

А ось математично це просто і очевидно:

(∞) менше, ніж (∞+1)